Чахне горобина - голову схилила,
У сірому небі журавлів ключі.
Січе дощ неспинно обважнілі крила,
Вітер злий вганяє в пір’я пазурі.
Потерпає серце від тужного зойку,
Роздира на шмаття болісне "курли".
Я на них дивлюся, нагадую чайку,
Що шука рятунку, коло ж - вир з води.
Простягаю руки - занурюю в осінь,
Одягла намисто з ягідок журби.
А душа свавільна все любові просить,
Припада до серця, милий, прихисти.
03.10.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527579
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2014
автор: Валентина Ланевич