ОСІННЯ СЕРЕНАДА

Надворі  знов  звучить  осіння  серенада:
Пожовкле  листя  за  вікном  шепоче,
Прощальні  линуть  у  повітрі  аромати,  
І  дощ  дрібненький  із  небес  хлюпоче.

Природа  поступово  тихо  засинає,
Дарує  неповторні  фарби,  спокій,  
І  теплі  спогади  про  почуття  весняні  –
Кохання  чисте  щире  і  високе.

З  осіннім  спокоєм  зливаюсь  мимоволі,
З  пожовклим  листям  світлим,  невагомим,
І  новий  світ  творю  на  мудрості  й  любові  –
Осінній  сон,  солодкий,  неповторний.  

В  душі  утихомирено  і  трохи  сумно
Від  поринання  в  сьогочасні  думи…
Листок  кленовий,  як  осінній  поцілунок,
Торкнувся  до  чола…  і  впав  у  руки…

13.09.2012  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527521
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.10.2014
автор: Martsin Slavo