…Ніскільки… не каючись…

Заморожу  тебе  почуттями  
Я  суто  античними…
Прохолодними…  Cніжними…
Срібними…
…майже    арктичними…

Зачарую  тебе  нестандартними…  
Неординарними…
Над  морями  північними
Стану  Вітрами  
…полярними…

Намалюю  я  квіти
На  вікнах  твоїх
Візерунками…
Цілуватиму  так…  як  ніхто…
 …крижаними  цілунками…

На  Морозяній  флейті  
Для    тебе
Мелодію    гратиму…
Ти  проситимеш  сонця  у  неба…
…  а  я  –  реготатиму…

Цей  танок  Льодовий
Я  станцюю  тобі…
Ніби  граючись…
Снігову  Королеву  полюбиш…
…ніскільки  не  каючись…

…Але  ж    твого  тепла  
Я  ніколи  не  зможу  напитися…
Бо  для  мене  це  –  зникнути…
…  щезнути…
…  чи  розтопитися…

Бо  дороги  мої  –  над  снігами…
Прадавніми…  вічними…
І  якщо  я  й  кохаюсь    з  Вітрами…
 То  тільки  –
   …..…Північними…





адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527449
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.10.2014
автор: гостя