Тобі не можна помирати…
Хто згори опустить сонце,
Щоб воно лягало спати?
Ви із ним старі знайомці.
Як же можеш ти померти
Під золотими небесами?
Твої фото як мольберти
З зображеними чудесами.
Тобі судилося прожити
Цілий фільм і гарну книгу,
Тобі судилося любити,
Розтоплюючи сніг і кригу.
Тобі не час ще помирати,
Та чи це взагалі можливо?
Час писати та знімати,
Робити те, що так важливо.
Не дасть тобі померти Мрія,
І місто, що на тебе схоже,
І ще за чимось ностальгія,
І я ще знадоблюся…може.
Тобі не можна помирати…
Кажеш "нам" - це надихає.
Тільки ти повинен знати -
Без тебе і мене немає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527394
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 02.10.2014
автор: Олена Мальва