А дощ іде…
Це плаче небо…
Здригається від жаху й болю…
Ці сльози виплакати треба –
Чиясь рука руйнує долі...
Земля приймає біль на себе…
А дощ іде…
Це плачуть хмари…
Що від жалю темніші стали.
Блукають тіні, мов примари,
Що мир і спокій нам украли...
Земля чекає з неба кари…
А дощ іде…
Це плачуть зорі…
В сльозах ховають світлі очі,
Що дивляться з небес прозоро…
Згасають в небі опівночі...
Темніє небо й синє море…
А дощ іде…
Це плаче сонце…
Тремтить за обрієм в зеніті.
Тримає міцно у долоньці
Любов і мир для всього світу…
Хто поверне на землю сонце?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527273
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.10.2014
автор: Мирослава Стульківська