А завтра — почалась війна.
І лютий холод. По діброві
Вітрище листя поганя.
Дерева голі, ніби хворі
Стоять в журбі. Війна іде.
В могилах молоді солдати
Сплять вічним сном,
А на хрестах
Нема імен —
Є тільки дати.
А завтра — почалась війна.
Вкраїні-матері тужити.
Земля росою омива
Тіла, що мали б іще жити.
А завтра — почалась війна.
В сирім підвалі. На підлозі.
Домівка стала, мов тюрма.
Немає виходу — в облозі.
Крики дітей. В пітьмі мигають очі.
Комок у горлі, зжата в дюйм душа.
Стражданням сповнені голодні дні і ночі.
Одна надія — поміч щоб прийшла.
А завтра — почалась війна.
Хвилини йдуть за рік в полоні.
Муки, прийняті від ката,—
І випав сніг на чорні скроні.
Безвість майбутнього.
Чи стрінеш ще схід сонця
Вирішують ворожі і чужі.
Небо розстріляне.
Повітря — стронцій,
Коли вбивають на очах товаришів.
А завтра — почалась війна.
Неоголошена. Нечесна. Братовбивча.
Війна. Вона нікого не мина.
Суспільна паніка. Глибокий відчай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526993
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.09.2014
автор: Anhy Dride