Розхристані ночі шпурляли у небо зірки,
На заході хмари сікли золоті блискавиці…
І кожна із зір, переходила певні шляхи,
Неначе роса загубилася в день у травиці.
Розхристана ніч і неповна душі благодать…
І серп ненароком на небі знайшов своє місце,
А зорі летять, як квіти із вишні летять…
У роси ясні, що сяють щодня променисто.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526897
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.09.2014
автор: Віталій Назарук