У Луцьку роблять найсмачнішу каву,
Залежить це від кави і води,
А ще від того, хто цю каву робить,
Частиночку душі вкладе туди.
Кавовий запах, мов туман ранковий,
Біжить з кав’ярні і кричить: – «Зайди!».
Він зачаровує, все кличе, кличе, кличе –
Сюди, сюди, скоріше йди сюди.
Тут затінок. Чистенький, гарний столик.
Серветка вишита і квіти на столі.
Ми йдемо у кав’ярню пити каву.
Бо тут найкраща кава на Землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526416
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.09.2014
автор: Віталій Назарук