Я рідко граю нині в карти,
Вже хист не той, не той вже зір
І непотрібно, ні не варто,
Збирати знов картковий збір.
«Двадцять одно», чи «золоте»…
Душа співає у азарті,
Та борг у картах – це святе…
Ти розум май при грі у карти.
Як зайва чарка за столом,
Настав той час… Ти зупинись!
І не хвались при всіх «стволом»,
Ти образумся, схаменися…
А віру в серці бережи,
Гони азарт і гроші з серця,
Єдине щастя для душі,
Як виграш серденька торкнеться.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526194
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.09.2014
автор: Віталій Назарук