А зорі неба тільки щастя обіцяють,..і тільки місяць осторонь,..і завше холодно так поглядає...
Приваблює до себе воду з океанів,..смакує нею,..і на місце повертає...
На ніченьку одну -єдину позичу зіроньки у неба для тебе нині...
У місяця просить не стану,..він завше зверхньо дивиться на мене...
Холодним сяйвом світить і чарує...Тепла ніколи не дарує...
Мабуть,не чув про нього і не знає...Тому ніколи не страждає...
І спокій в нього не відняти,..коли аж до зірок лунає"Місячна соната"...
А тут!..Одразу запульсують скроні,і л"ється від тепла знайома млість в долоні...
Лоскоче усередині,..і не благаєш відпустити,..і вдячний погляд твій до неба,..і хочеться так жити!..
І той холодний,непідступний місяць дарує шквал емоцій людям ненавмисно,..ненароком...
Хоч сам того не знає,..і не розуміє...На небі тільки зіроньки завжди рахує...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526181
Рубрика: Верлібр
дата надходження 27.09.2014
автор: OlgaSydoruk