Крізь молочний туман,
мов віконну фіранку,
Промінь сонця заграв
на маленькому ґанку.
Ти мов миле дитя,
мов ще сонний світанок,
Ледь торкається губ
твоїх сонячний ранок.
Я боюся збудити
тебе калатанням,
Серце б’ється так сильно,
серце грає мурчанням,
Коло тебе цей стан
йому став вже звичайним.
Кицька гріється сонцем,
кружка парить від чаю,
А я гріюсь тобою,
ти мій ранок, я знаю.
Поцілую тебе,
вийду боса на ґанок,
Посміхнуся до неба
і солодким зітханням
Я зустріну обійми
твої позад себе.
Ти для мене був ранок,
а тепер - моє небо.
Маю поряд тебе,
чую в шию дихання,
Ти не перше кохання моє,
а останнє.
(21.09.2014)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526132
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2014
автор: Олександра Кійко