Збунтувались шістки,
Паханів прогнали,
Бо не мають й кістки,
А колись все мали.
Пахани ділились,
Шісток годували,
Щоб вони трудились
І не бунтували.
Нині тільки зброя
Шісток цих годує,
Корчать всі героя,
Влада їх не чує.
Об’явили банди
Влада їхня нині
Бо вони гаранти
Тут своїй малині.
Ще й взялась сусідка
Їм допомагати,
«Градами» не зрідка
Дала постріляти.
Щоби зруйнувати
Житла і заводи
Та запанувати,
Уярмить народи.
Щоби Україна
Палива не мала,
Щоб була руїна
І держава впала.
Щоби закричати,
Справжню Русь здолала,
Можу всіх страхати.
Грізною я стала.
Ці бажання нині
Не вдалось здійснити,
Нашій Україні
Вічно в світі жити.
26.09.14.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526014
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.09.2014
автор: Георгій Грищенко