Саджанці малі

Щоб  виростити  дерево,  то  є  великий  клопіт.
Спочатку  підбираємо  ми  саджанці  надійні:
Обдивимось  кору,  гілля,  заглянемо  в  коріння,
І  жоден  із  моментів  не  залишим  на  потім.

Ми  підберемо  грунт,  місцину  затишнішу,
Бо  деревце  ще  кволе,  негоди  не  стрічало,
Багато  вже  вітрів  гілля  юне  зламало,
Тож  наше  потребує  тепла,  добра  і  тиші.

І  ми  несемо  добрива,  і  бур’яни  вберемо,
І  поливати  паросток  наш  будемо  щодня.
Від  нього  проженемо  крикливе  вороння,
Для  втеплення  коріння  -  сіна    оберемок.

Це  –  наше  деревце,  і  в  ньому  всі  надії:
І  на  плоди  надіємось,  і  тінь  у  спеку  ждем.
Ми  щогодини  в  серці  любов  свою  несем.
Воно  ж  квітує  цвітом,  і  в  зелені  радіє.

Зростити  не  так  просто  нове  життя  з  нічого,
Господарю  –  рослини,  то  як  дітей  малих.
І  привід  є  обдумати  важливість  дій  отих,
Поперш,  як  забажати  "саджанця  малого".
25.09.2014








адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525914
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.09.2014
автор: Jana Vladi