Розмокле поле, ліс сирий,
На видноті дерева голі,
Холодний дощ, ніби сліпий,
То ткнеться в ліс, то зійде в полі.
По лісу бродить рід людський,
Полює на гриби затято.
Чого я тут?.. Ген навкруги,
Мов відьмин шабаш, все пом’ято:
Роздерте шмаття з-під ножа,
З корінням вирвані грибниці…
Які потрібні тут слова,
Як тільки: «Варвари і Вбивці!»
Навкруг поламане гілля.
Я втомлено іду завалом.
Страждає матінка-земля,
Туманним вкрившись покривалом.
І вже не радісно мені
Від пересічної охоти.
В очах мигтять ножі, ножі,
Й криваві сонця повороти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525842
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.09.2014
автор: Г. Король