І. ШИРМА
ширма
сну-дощу-тума́ну
вводить в оману,
приховує плани –
безмежні плани буття
обмежує почуття
позбавляє свободи волі,
нав`язуючи програми,
гравітаційними кандалами
приковує до землі
ширма –
небо над нами
набите зірками:
зірки́ –
у ширмі дірки,
проз які проникає Світло –
вишніх Світів тло:
де за́вжди – весна-літо,
ранок-день…
серця́ для Любові одкрито,
те́та-ри́тми розлито
у самосу́тній музиці спі́льносу́тніх пісень…
шир-ма –
одділяє кожен
суб`єктивно-свідомий розум –
од свого ж Істинного Ума:
шир-ма –
іздавен у вжитку, но́шена-ла́тана,
не усуціль однако́во щіль-на:
то окрема
людська упертість
знаходить ізрі́дка у ширмі поте́ртість
і, не чекаючи смерті,
навчиться проз ширму проходити –
проника-ти
у безгранично доступні інші світи
подолати
туману-дощу-сну
густу пелену́-завісу,
оманливо непрохідну́
хащу-гущавину́
пра-лісу –
сягнути…
проникнути
на Поляну Радості і Красоти –
Любові
у Основі-Основ Світобудови:
удома в себе погостюва-ти…
ІІ. ЗА ШИРМОЮ
…дерева, кущі, трава –
квіти! –
і ти:
безтурботно іти,
буттю радіти,
а хочеш летіти – лети…
«…живіть, як діти…»
себе і безмежні світи
Радості і Красоти –
твори-ТИ!
усвідомлювати-відчувати,
пере-ЖИВА-ТИ…
…що відчуває троянда,
замисливши розцвісти?...
хочеш знати?
варто лише поду́мати –
от уже і троянда – ти,
та, що са́ме рішилася розцвісти,
зелені склепіння бубляшка розхилити,
рожевий краєчок пелюстки просунути
у потаємі світи –
на дотик, на запах, на смак, на по́зір відчути,
усвідомити,
а далі усі пелюстки розпросторити,
розгорнути
і закоханим серцем врости
у безмежні Світи Радості і Красоти,
Любові –
у Основи Основ Світобудови
власним єством – проникну-ти…
троянда ти –
цвіти,
рости…
сяй і світи…
…захочеш летіти – лети:
хоч трояндою, хоч метеликом, чаплею чи совою,
а хочеш – сама-собою…
лети!
все доступне тобі
у вимірах Радості-Красоти
і Любові – твори! власні прекрасні Світи:
хочеш летіти – лети…
…візьме́ш – домалюєш собі вітрила,
чи лебедині крила –
давно мати такі хотіла,
то можеш собі мати:
цікаво ж – летіти й крильми́ махати…
а може крила – як з літака?..
яка твоя думка – і реальність твоя така…
жодних обмежень – варто навчитися думати
про світи
Радості і Красоти:
думка твоя – це ти.
Щасти!
…не буде ніхто підглядати,
проти волі-бажань повчати,
як рими, скажімо, складні підбирати…
у якому ритмі вдиха́ти і видиха́ти:
кожен свої світи́
на власний розсуд і смак
може твори-ти:
так!
не будуть тебе заперечувати,
усі – прав́і:
заздрість і критиканство –
від ширми дубової у голові…
… якщо ж у тобі – страх,
то опинишся в інших світах:
там будеш ти
страха́ми своїми себе ж і страха́-ти,
аж поки навчишся КРАСИВО ми́слити –
думка твоя – це ти
і твої світи
ті, що хочуть війни –
у позамежжі Світів вони:
вмістилища темряви-зла-сатани…
…мої Світи:
буду цвісти-літати,
ві́рші бачити-чути-писати…
живими
фа́рбами-кольора́ми
неба́ призахідні малювати,
сяяти і світи-ти…
може, колись, на мить,
здумаю пережити,
як то було тобі мене –
НЕ!
любити…
але тільки на мить єдину
переживу й покину –
мої Світи
не там, де ти…
я –
віра Красива моя
22.09.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525051
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 22.09.2014
автор: Валя Савелюк