Щоранку харкати кров*ю спогадів,
Дивитись в дзеркало потріскане від люті,
Ловити у віршах сріблястих коропів,
Безуспішно намагаючись забути.
Зарубцювати сонцем старі шрами,
Сліди від дитячих травм.
Я залишив тебе на сторінках Корану,
Бо ти для мене майже храм!
Я загубив тебе у Рамаяні,
У Камасутрі і решті індійських епосів,
Перев*язав тобою давні рани
І далі я пішов у царство еросу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524847
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 21.09.2014
автор: Той,що воює з вітряками