Я цілую твої долоні,
Бо ти любиш мене найбільше.
А коли посивіють скроні-
Полюблю я тебе сильніше.
Я цілую тебе у личко,
Обцілую і вкладу спати.
Свічку палю в малій капличці,
Молю Бога тобі все дати.
Я тебе собі намолила,
Бог дивився і посміхався.
Бо кохання-велика сила.
Ти щасливий?Мені зізнайся.
А коли я тебе торкаюсь,
Відчуваю,що щасливіших
Ще не бачив світ...Я благаю:
Притисни мене ще міцніше.
Не відпустиш?Ти обіцяєш?
Найрідніший мій,наймиліший,
Я кохаю...І це ти знаєш...
Я кохаю від тебе більше!
Вище сонця і зір красивих,
Вище неба тебе кохаю.
Я з тобою така щаслива.
Ти мій Янгол...І я це знаю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524714
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2014
автор: Відочка Вансель