СТОГОНОМ ВІТЕР ЗЛІТАЄ…

Стогоном  вітер  злітає,
Впавши  до  ніг…
Листя  на  землю  скидає,
Ще  й  на  поріг…
Пестить  волосся  моє,
Знову  і  знов  заграє…
Скоро  вже  сніг…
Хмара  зненацька  застане
Скине  туман…
Морок  не  зцілює  рани,
Ніби  шаман…
Хоче  зламать  і  зігнуть,
Долю  назад  повернуть  –  
Самообман…
Сонячне  лезо  торкнеться
Хмари  нема…
Несамовито  сміється,
Зникла  пітьма…
Руки  твої  на  плечі,
Вдвох  ми,  та  зорі  вночі…
Я  не  сама…
19.09.2014.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524673
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.09.2014
автор: Лина Лу