Повільно старіє будинок -
Стіни сідають, цегла тріщіть,
Та згадка проектних картинок
Тримає ще м'який колорит
Співучої вдачі фасадів,
Як і радісний сміх дітвори,
Фанфарність сімейних парадів,
Як і квітами вкриті двори.
На Землі всевладне старіння -
Заквашений на ньому прогрес,
От чому юнацьке горіння
Проходить швидко, хай йому грець!
Лиш існує все в минулому,
Як і плин цих віршованих слів
В нашому світі поснулому,
Як примара в реальності снів.
Липовий Скіток
18.09.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524505
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.09.2014
автор: Левчишин Віктор