В пітьмі задушливих квартир
Неба синього бракує
І мій душевний монастир
В час без тебе не рятує
Конспектів море на столі
І місяць дивиться на мене прикрим оком
Потішаються науки королі
Над студентським знедоленим народом
Думки про тебе – свіжі хвилі
Обличчя лагідно торкають
Зайві дати,календарні стилі
Тебе від мене забирають
І днів пожовклих аркуші
Пропахли осінню,здавалося, навічно
Навколо всі чужі,чужі
Без тебе, мов без кави – вже не звично
Золотом фальшивим ранок заблищить
І свій тепло збере багаж
В далекий край його карета мчить
І літа скінчено тираж
В віршах тобі пишу листа
І в ніжності перину огортаю
Без тебе знеструмлені вуста
Поступово йдуть до краю
© Леся Приліпко, 19.09.2014 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524473
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.09.2014
автор: Леся Приліпко-Руснак