Я знов ходила гола поміж люди…

Я  знов  ходила  гола  поміж  люди
І  душу  несла  людям  без  прикрас.
Я  знов  шукала  щиру  казку  всюди,
Між  друзів  швартувала  свій  баркас.

Для  когось  дивна,  навіть,  навіжена…
Для  когось  свіжа  і  завжди  жива…
Я  просто  –  дика  волі  наречена!
Я  просто  щиро  вірю  у  дива!

Я  знов  ходила  гола  поміж  люди…
Я  все  шукала  правду  між  облич.
Ліпила  глиною  свої  етюди…
Летіла  вниз  до  правди  горілиць…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524272
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.09.2014
автор: Inness911