На розпуттi дорiг
не стояв я нiколи,
а завжди йшов у свiт
навмання через поле.
Може, саме тому
розминувся з тобою,
коли сонце було
у зенiтi над мною.
Створено 25. 03. 1988 року
Опубліковано: "На зламі дня" - Львів: "Тріада плюс", 2004. 100 с. - С. 13
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523921
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.09.2014
автор: Т. Василько