Моє серце сьогодні у різних місцях:
З тобою в лікарні, і дома – із сином.
Воно розділилось, немовби наш стяг,
Що так звідусіль майорить Україной.
Воно роз’єдналось на дві полоси,
Немовби той прапор – що жовто-блакитний.
Його вгамуватись проси-не проси…
А мамине серце турботне в ці миті.
І саме в такі нерозв'язні хвилини
Я мушу всю волю зібрати в кулак.
Бо що ця проблема на фоні з країной,
Коли помирає під «Градом» козак?
Я знаю, що юність здолає недугу,
І ти зовсім скоро вернешся додому.
Отак і країна здолає н́е-др́уга
І щастя та мир буде кожному дому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523837
Рубрика: Присвячення
дата надходження 16.09.2014
автор: Троянда Пустелі