не достучатись до тебе не докричатись жодним із слів що котяться котяться ніби кулі більярні повз колодязі вух
частоповторюване ніби зношений черевик старий рветься
як змусити тебе видихнути і знову на повні груди вдихнути
коли давно закупорені усі клапани серця?..
певно усе ж таки жінки сильніші за мужчин
бо інакше б ніколи не відбились у розплющених щойно зіницях краплі світла
я переступаю через свій біль давньоминулий як через труп
бо щастя не воскресити..
я розбиваю цю тишу мертвотну ладанну знову і знов з правої - кулаком
я пробачаю цьому клятому місту кожну із зморшок на наших лицях
я не знаю жодної із християнських молитов
але своїми віршами молюся..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523538
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.09.2014
автор: Майя Грозова