Хоч тисячі краплин впадуть на землю,
і ти не встигнеш збудувати греблю -
всміхнись.
Ні, це не порух губних м'язів,
це спокою туман, що ляже
розумом на згарищ небилиць.
Лише впусти в легені спокій,
що вивітрить увесь неспокій
твоїх світлиць.
Куди вертатися ти маєш,
лише прямуй, чого чекаєш?
до всіх мрійниць.
Не бійся, страх уже позаду,
і не хвилюйся - бо ти маєш владу,
лиш ти творець.
Й всміхнися на кінець)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523411
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.09.2014
автор: Думкар