[i]Програмний вірш четвертої збірки поезій[/i]
...Я – блазень поезії! Тож говорю
про те, про що інші воліють мовчати.
Та діло ж дурне є – монархів повчати!
То я поміж літер «закляття» творю.
Коли виступають міністри й князі –
і я, наче цуцик, погавкую тихо.
Як блазень белькоче – кому з того лихо?
Чи хтось із державної збочить стезі?
Такому, як я, не даровано честі
апостолом бути кривавих шляхів.
Синиця – мій вибір у царстві птахів.
Зате не ховатимуть на перехресті!
Язик мій кривий. І зіпсований ритм,
і рими кульгаві, старі й голопузі.
Та є свій Пегас, шалапутна є муза,
тож вірші «ґелґочуть», рятуючи Рим.
І хто прочитати зумів між рядків,
і мапу помітив між звивами ліній,
той час цінувати навчиться, як Пліній,
і блудний повернеться в дім до батьків...
29.04.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523040
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.09.2014
автор: Александр Зубрий