Д.
коли перевіряється часом кожна з трьох крапок недосказанності
а відстань немов невблаганний суддя виносить свій вирок жорстокий байдужий
я повертаюсь до них спиною долонями очі заплющивши -
бо всередині своїх віршів я навшпиньках танцюю..
позаминуле переслідує нас ланцюгами до литок прикуте
так що кожен наступний крок видається коли не смертельним то небезпечним
але варто лише простягнути комусь важку від утоми руку -
то іти стане легше..
ніяковієш не через відвертість фото а від слів до кісток оголених і прозорих
ніби вода солона морська на поверхні якої рибиною плещеться серце
якби я могла забрати у тебе хоча би відсоток болю
і повернути його тим кому він по праву належить..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522933
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.09.2014
автор: Майя Грозова