Незвична посмішка торкнулася душі,
Прощальний погляд готувався до розлуки...
Ти йдеш ,щоб повернутись і в руці
Тримаєш незвичайні подарунки...
Сьогодні ти даруєш ведмежа-
Красиве по- дитячому пухнасте...
І так приємна ця любов твоя,
Яка зробила все життя прекрасним...
А через день ти подаруєш квіти,
Які ще довго будуть у вікні стояти
І пройде майже місяць,а вони
Терпляче будуть жити...виживати...
Троянди похилили пелистки,
Але зелене листя виглядає ще бадьоро...
Так хочеться побачити тебе,а ти
Пішов на захист вже порушеих кордонів...
Я не ревную..Ні!..А навпаки
Спасибі, що ти зміг її любити,
Бо злісні друзі — вороги,
Хотіли її підло розділити...
Ти тільки обережно там воюй,
Хай не торкається тебе ворожа куля,
А я помолюся за тебе і тоді
У тебе буде сильна охорона
Пиши листи ,хоча би кілька слів,
Як день пройшов і чи живий лишився
І повертайся швидше ,милий мій
Щоби малий синочок не журився..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522782
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.09.2014
автор: Василина Бойко