Ну і нехай, напевне не судилось
Я знов розклала карти, не на нас.
Прости мені, що я тобі наснилась
Із усмішкою, але без прикрас...
А було весело, напевне ...так і треба
Цікаві бесіди з зефіром і чайком
Ти завжди поряд, як була потреба
Ми ніби кава, терпка й з молоком...
І далебі, колись ти зрозумієш
Що я наважилась відкритися тобі
Шкода мені... думки читать не вмієш
Свої надії я залишу при собі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522403
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.09.2014
автор: savka