Не плач

Не  плач,  бо  сенсу  тут  немає,
Не  плач,  бо  дiти  виростають,
Нехай  не  бачать  вони  горя,
Не  лийте  слiз,  iх  й  так  вже  море.
Усе  найгiрше  позаду,
I  я  колись  таки  пiду
Без  страху  по  землi  своiй  
Не  плач,  не  плач  бо,  друже  мiй,
Все  буде  добре,  як  завжди,
Ти  лише  мить  тiльки  зажди,
Ти  зараз  тут,  i  ти  живий,
Ти  з  нами,  брат,  лише  радiй,
Радiй,  прошу,  не  плач  лишень,
Бо  ти  побачив  новий  день,
Ти  покохаєш,  точно  знаю,
Це  твоi  рани  залатає,
Я  знаю,  вiрю,  Бог  iх  покарає
А  от  тобi...  Я  миру  побажаю.
Це  те,  що  всiм  нам  конче  треба  -
Єдина  бiльш  за  все  потреба.
Забудь  вiйну,  у  нас  тут  мир,
Ти  будеш  жити,  лиш  повiр,
Почуєш  запах  весняний,
Вiдчуєш  килим  росяний,
Не  буде  бiльш  тiєї  болi,
Врятуймо  честь  свою,  i  волю,
I  все  життя,  яке  ще  проживеш,
Ти  ще  всiм  щастя  принесеш,
Лише  цiни  усiх,  хто  є  з  тобою...
Живи  ж  зi  славою,  Герою!


Я  читав  цього  вірша  солдатам  у  госпіталях.  Але  кожний  з  них,  потискаючи  мені  руку,  не  міг  втриматись  від  сліз...  Та  не  дивлячись  на  це,  у  кожного  з  них  на  вустах  була  усмішка.  Солдати  цінять  нашу  підтримку.  І  саме  через  нас,  молодих  поетів  цього  непростого  часу,  вони  не  опускають  рук.  І  саме  через  це  я  впевнений,  що  ми  переможемо.  Правда  переможе!  Слава  Україні!  Героям  Слава!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521494
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 04.09.2014
автор: Сашко