Він втратив шанс спокути й покаянь,
Адже наповнилася міра
Його гріхів, жахливих злодіянь,
Й розверзлася безодня звіра:
Схопили карлика кремлівського,
Самодержавця-ліліпута,
Убивцю й супостата звірського
Й навічно закували в пута.
Зв’язали збоченця лукавого
Шипованими ланцюгами,
Й шматують нелюда кривавого
Розпеченими батогами.
Щоночі до цього мерзотника
Дракон пекельний прилітає –
Від проклятої плоті покидька
Частини тіла відриває,
Карає ницого загарбника,
Катуючи його щоночі,
Видзьобує печінку зрадника,
Його безбожні наглі очі.
Клопів крилатих кровожерливих
Рої на вбивцю налітають,
Щурів страшенних ненажерливих
Безмежні зграї нападають,
І клятого клятвопорушника
Живцем щоразу поїдають,
Карають підлого дворушника*,
Й довічно кари ці тривають.
*дворушник – підступна людина, яка на словах віддана кому-, чому-небудь, а таємно діє проти нього.
(Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 225.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521482
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.09.2014
автор: Sempervivum