Можливо я для когось здаюсь злою,
Для когось може я холодна і черства.
Хтось думає,що легким помахом рукою,
Нещастя я перетворяю в чудеса.
Хтось впевнився,що я байдужа,
Байдужа до всього свого життя.
Коли усі навколо плачуть я сміюся,
Але насправді я далеко не така.
Так хочеться побути вже собою,
Повірити ,що я дитина ще в душі.
Відчути себе ніжною й легкою,
Й не будувати з себе когось у житті.
Всі думають,що я завжди така весела,
І що життя моє -це все суцільний сміх.
Та я така буваю лиш тоді,коли це справді треба
Бо подушка уся від прикрих й гірких сліз!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521174
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.09.2014
автор: Даніела