У небі хмари все блукали,
Небесні розрізаючи простори.
Пристань для себе шукали,
У безкінечному синьому морі.
Із Сонцем постійно шептались,
Який ясний Місяць вночі.
Із краплями ранковими грались,
У теплому рясному дощі.
Хтось художником же був,
І враз корабель вдалині.
А хтось про клопоти усі забув,
І сам ходив у тишині.
Бувало що й сердились,
І грім розбивав тишину.
Але потім все ж мирились.
Закінчивши яскраву війну.
Дарували нам світанки,
Що годі мріяти у снах.
І їх небесні замки,
Гідний прикрашати лиш птах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520847
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.09.2014
автор: 333