ПОДОРОЖ У ПРИП’ЯТЬ

                       Оголошую  велику  вдячність  за  допомогу  у  створенні  цього  вірша  Вадиму  Руснаку                

Забутим  містом  тіні  сновигають
І  чорним  круком  ніч  падає  згори
Покинуті  будинки  добре  знають
Що  за  них  біди  вчепились  якори

І  нічия  нога  уже  не  ступить
У  тишу  згорьованих  квартир
Дитячим  сміхом  не  розбудить
Вічності  зів’ялий  вир

Покинуте  чиєсь  лиш  піаніно
Виграва  мелодію  сумну
І  схиляє  голову  реактор  винно
Бо  ж  він  почав  страшну  війну

Прип’яті  самотніми  бульварами
Танцює  вітер  свій  танок
Під  часу  невмолимого  завалами
Сяйво  сховане  зірок

Навік  застигла  тут  одна  епоха
І  герб  радянський  іржаво  майорить
Він,  як  та  стара,  дірявая  панчоха
Зацвілим  духом  так  смердить..

©  Леся  Приліпко,  31.08.2014  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520830
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.09.2014
автор: Леся Приліпко-Руснак