[u]Лина Костенко[/u]
* * *
Дворы стоят в осенней вьюге астр.
Какая сине-розовая вьюга!
Но почему я думаю о Вас?
Ведь нам давно пора забыть друг друга.
Так просто – расстоянья, времена.
Я уж забыла. Не моя заслуга, –
то музыка – напомнит Вас она,
а то вдруг этих астр осенних вьюга.
Так просто – музыка в вечерний час,
присутствие невидимое друга.
Дворы стоят в осенней вьюге астр.
Какая грусть и прелесть эта вьюга!
[u]Ліна Костенко[/u]
* * *
Двори стоять у хуртовині айстр.
Яка рожева й синя хуртовина!
Але чому я думаю про Вас?
Я Вас давно забути вже повинна.
Це так природно – відстані і час.
Я вже забула. Не моя провина, –
то музика нагадує про Вас,
то раптом ця осіння хуртовина.
Це так природно – музика і час,
і Ваша скрізь присутність невловима.
Двори стоять у хуртовині айстр.
Яка сумна й красива хуртовина!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520829
Рубрика: Поэтические переводы
дата надходження 01.09.2014
автор: Лавинюкова Тетяна