Не помирай!
Не приклоняйся смерті ти.
В цім світі брате,
Нам з тобою іти й іти.
Не забувай про рідних,
Що тебе постійно ждуть.
І фотографію з тобою,
Немов ікону бережуть.
Про дощ ранковий ти згадай,
І як босоніж бігав по піску.
Як задумливо вдивлявся,
У ранкову казкову росу.
Тільки не вмирай!
І скрізь сльози усміхнися.
І своїми турботами,
Ти зі мною поділися.
Розкажи що тебе хвилює,
Й ночами спати не дає.
І від кого твоє серце,
Миттєво так стає.
Прошу не засинай,
Нам ще жити й жити.
Нам брате із тобою,
Потрібно ще полюбити.
Ми ще квіти не носили,
Щоб усмішку побачити її.
Ми ще брате не пожили,
Нам рано спати у труні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520657
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.08.2014
автор: 333