Коли «БумБокс» - «Наодинці»
Зриває мізки,
Коли кожне слово не ранить –
Вбиває…
То певно один ти і сплаву нема.
Самотність буває – навіть вбиває.
Вбиває!
А інколи родить в тобі,
Велике життя і великі бажання.
І мрії пекучі, плакучі слова,
Серце на скельця! Їх не позбираєш!
І сльози, цілющі, лікуючі шлях,
Долю, що твою на вірність звіряють,
Мчать безупинно і маючи шанс,
Ти не згораєш, лиш ясніше палаєш.
І світиш комусь, кому важче тепер,
Тому хто вже є на краю,
Прірва кому і маленький лиш крок,
Від непрощенності розділяють.
Слухай себе, не картайся весь час,
Вір у слова і чини так як віриш,
Ти наодинці отримуєш шанс,
В собі породить власну силу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520598
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.08.2014
автор: Андрій Толіч