Я за сонцем піду
Горизонти миная
Вздовж зелених степів
Промайну ніби птах
Я тобі обіцяю знайти ту країну
Що прижме нас до серця
Мов рідненьких дитят
Світ чужий навкруги
Не впізнати країну
Що ж країно моя
Відхрестилась від нас
Чом в обіймах твоїх
Мов в капкані я гину
Мов жебрець у лахмітті
Що без долі хоч плач
Не дави мою душу
Країна ти рідна
У жахітті своїм
Прокидаюсь від сна
І тікати від тебе
На землі чужії
Де не править країною
Бездар й палач
Ти пробач Україно
Ти не винна ні в чому
Люди злі і чужі
Роздирають тебе
Моє серце болить
Що нізащо ти гинеш
Невідомо нікому
Чи спасешся від пащ
Сонце світить кругом
Для всіх сонце єдине
Тільки землі країни
Самі рідні для нас
Так чого ж ти земля моя
Мов горем убита
Замість сміху дитини
Дариш сльози і плач
Городинец Сергей ©
Книга " Попытка любить " Международный код книги ISBN 978-966-136-138-5
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520574
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.08.2014
автор: Городинец