Я не скажу ніколи вже: «бабуся»,
І не відчую рук твоїх тепло,
І ні до кого так не пригорнуся.
І вже не поцілуєш ти мене в чоло.
Ти була для мене наче казка,
Як останній світанковий сон.
І твоя безмежна, щира ласка
В моїм серці б’ється в унісон.
Ти була для мене наче диво,
Що в житті буває тільки раз.
І безмежно я була щаслива,
І раділа, що ти є у нас.
Все тепло ти віддавала людям
Й, наче свічка, танула в очах.
Залишивши тільки світлий образ,
Що так часто сниться по очах,
Ти пішла у вічність і далеко,
Небеса колишуть спокій твій.
А душа – мов білий, білий лебідь,
Вічним спогадом у сон приходить мій…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520565
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.08.2014
автор: Helen Kass