Сонце скупо крізь хмари всміхається -
Субота...
А від болю й сліз серце крається -
Скорбота...
Бо летіли з гнізд орли-соколи,
У бій рвалися...
І безмовними з війни простору
Поверталися...
Вітер сумом рве розпач матері -
Сліз не витерти...
Де ж взялись у нас ті проклятії
Вбивці - виродки...
За копійкою, совість зрадили,
Вони гналися...
Нарекли навік себе вбивцями!
Хмари плакали...
Хмари плакали...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520494
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.08.2014
автор: zazemlena