Таке собі модне слово "оптимізація"...
І що буде далі з селом, немає значення.
По-сучасному коверкають чиїсь долі,
Так і знищать село поволі.
Оптимізують спочатку культуру,
Закриють бібліотечну структуру.
А нащо в селі інформація?
Вони вже в минулім, нова тепер нація.
А потім простягнуть руки до школи -
Оптимізують. І вже не задзвонить дзвінок ніколи.
А хто буде дітей історії вчити?
Бо як без минулого далі в світі жити?
Щоб корінням дитячим за землю вхопитись,
В свій край ще з дитинства треба влюбитись.
Любити сади і квітки на лугах,
Пшеничні поля, просто вишні в садках,
Струмочок, що б'є серед лоз у яру,
Це чисте повітря і співи в гаю.
Чи є ця краса у великому місті,
Щоб вільно могли в холодчку присісти,
Ходити босоніж росою в траві.
Чом в місті не хочуть співать солов'ї?
Там шуму багато, і птах не співає.
Бува, що й сусіда не кожен впізнає.
Оптимізують не тільки культуру,
А і всю інфраструктуру...
Як боляче думать, село опустіє -
І в класах пустих гірко вітер завиє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520117
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.08.2014
автор: Зоя Журавка