заснути на ній
заглибити пальці
у неї гарячу
стомлену від ваги усього
що снує навколо
що існує в ній
а вона виношує
носить в собі
вагітні намагання
і сподіванки інших
на майбутнє
безперестанне
зануритися б у неї
запилену
замурзану і темну
шматками глини
руки б у ній гріти
свої думки сушити
лікувати її тріщини водою
цілувати її
цілувати
землю
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520056
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.08.2014
автор: Олеся Новик