Засіваючи землю добром,
розслаблятись надмірно не варто.
Ба Європа не тут – за бугром.
Ще – не час золотого стандарту.
Вже – немає у тім новини:
щойно ґазда спочине в сторонці,
віроломні лихі бур’яни
опановують місце під сонцем.
Бадиляччя розкішно буя,
а культурні ростки – тільки он де!..
Зроду-віку боровся бур'ян
за здоров'я свого генофонду.
На субтильне добро напира
безкультурне нахраписте зілля.
Скільки коштує сотка добра?
Знана поза... Хитке божевілля…
Та землиця – своя ж, не чужа!..
То ж не варто, мій рідний народе,
сподіватись на добрий врожай
не виполюючи городу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519853
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.08.2014
автор: Тетяна Яровицина