Калинові корали у осені на грудях,
Із листя золотого сплела вона вінок.
А вітер все жартує ,безладдя робить всюди
Без сорому провадить із листячком танок.
Красуне золотава ,зваблива в тебе вдача:
Спочатку ти гаряча і маниш ще теплом,
Але в отій окрасі ховається ледаче,
Твоє холодне серце із буйним вітряком.
Та я не нарікаю на твої всі принади,
І навіть не жалкую,що обманеш мене.
Від тебе не далеко літ моїх листопади
І ми з тобою схожі стаємо кожен день.
26.08.14р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519841
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 27.08.2014
автор: леся квіт