Наше життя можна порівняти з небом, сонцем, океаном та горизонтом..
Океан..На якому бешкетує шторм..чи який світиться спокоєм. Океан - надзвичайної глибини..і наша ціль - пізнати кожеш метр цієї глибини, кожен..до самісінького дна..І тільки пізнавши, ми залишатимемось в спокої завжди, в безкрайому спокої вічності..
Небо.. На якому гримить та дощить.. Чи небо з мальовничими та ніжними білими пір'їнами..Наше небо має танцювати гармонійний танець, не впускаючи до себе грому та блискавки, а лиш інколи вмиватись теплим літнім дощиком. Але всьому свій час..І грім навчає нас цінувати ясне безмежне небо та сонце, з часом стаючи зовсім рідким гостем..
Сонце..Світить та гріє. Надією пахне ранковий схід та гармонією і спокоєм - захід. Це наша енергія, яку ми витрачаємо та потім відновлюємо. В кожній людині є сонце.. Потрібно лиш повірити в себе..І повіривши, дарувати людям тепло..
Горизонт.. - це рівновага..Наша лінія існування, не там і не там, а лиш тут..Тягнеться і ми ніби йдемо по ньому, з ним..Тільки пізнавши небо, океан та сонце ми стаємо тим самим горизонтом, непохитним, поєднуючим наше Все та доповнюючим чарівну картинку нашого буття..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519823
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.08.2014
автор: Валентина Капшук