Люблю дивитися на небо,
Коли пітьма покриє звід.
Колише вітер нитки стебел
І хмарам дивиться услід.
Зітхають в напівсні потроху
Від спеки стомлені лани.
Полощуться хмарки в Розсохах,
Бентежать душу цвіркуни
Й думок розсипана квасолька...
Та найдорожча над усе
Ота Шевченкова тополька,
Що зорі у ставку пасе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519781
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 27.08.2014
автор: Лариса Журенкова