Біленька хатина край села,
Заплелась в барвінок синьоокий…
Над вікном, маленькі із гнізда,
Ластівки порушували спокій.
Перший промінь стукав по шибках
І будив малечу до сніданку,
А на лузі довгоногий птах,
Крок робив, немов стрибав за планку…
Сонце піднімалось догори,
Корови на випас гнали люди
І неначе ранок говорив,
Вітерцем тепленьким звідусюди.
І пишалась хата край села,
Чистенька, припудрена неначе,
Усміхалась дівчина з вікна,
Щоб забрати серденько юначе…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519375
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.08.2014
автор: Віталій Назарук