Україну – нашу неньку -
Хочуть захопить!
Плаче мати… Ох, рідненька!
Як же їй болить!
На війну послала сина
Захищати край.
- Хай він виживе! Дитина
не торкнеться хмар.
Син для неї значить сонце!
Мати серце рве.
Все чекає під віконцем…
Плаче і зове.
- Помолись! Твоя підмога…
Він там не один!
Почекай на перемогу -
Прийде в хату син.
Непідвладна воля бісу,
Не підкорить нас!
Стріне темряви завісу,
В пекло піде враз!
Буде вільною країна!
Зацвітуть сади.
І обніме мати сина…
Бог нас, бережи!
12.08.2014 р.
Фото з інету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519374
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2014
автор: Любов Вишневецька