Тетка осень мягкого настелет –
Светляки, глядишь, и наверху…
Девки голосили по измене.
Бабы же крестились по греху.
Голубые ль, карие – заспятся,
Вымочив ресницу не одну.
И устам не все поди бояться -
Целоваться с далью на кону.
Вот еще бы повстречались детки –
Да на встречу хуторской старик:
- Что ты жгла, дочурка?
- Кра́сно лето.
- В сумке что?
- Гнилушек семерик.
~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~
Сергій Осока
Тітка осінь настелила ряден -
світляки нападали на них...
А дівчата плакали, бо зрада.
А баби хрестилися, бо гріх.
Позаснули карі і блакитні,
промочивши вію не одну.
І вуста, натомлені тремтіти,
ніжно цілували далину.
Ще хотіла діток перестріти -
перестрівся старець хутірський:
- Що палила, доню?
- Красне літо.
- Що несеш у торбі?
- Гнилички.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519317
Рубрика: Поэтические переводы
дата надходження 24.08.2014
автор: Таня Квашенко