І посивіли матері
Враз, в одну секунду,
І не одна, а сотні
Одягли на голову чорне.
Мов суха земля,
Вкрились їх обличчя
Морщинами горя.
Від болі не сховатись,
Не втекти, не втекти
В чужі землі,
Паралельні світи.
Біда стелиться
Сизим туманом
Долом країни,
Отруює чадним газом
Весну і літо
Стражденного року.
Війна ще ніколи, ніколи
Не створила нічого,
Лиш розруху
На землях і в душах.
Заставляє усіх
Ставати не по роках
Дорослими,
Самотньо-сиротними
Дітей
Зі страхом
Смерті
І життя
Лишає…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519108
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.08.2014
автор: Yana Тymur